зміст
Яким би не був широким вибір кольорової гами фарб в магазині, часом і його може не вистачити. В такому випадку на допомогу прийде колеровка – змішування світлої фарби-основи і кольорового пігменту. Це дозволяє отримати найрізноманітніші кольори і відтінки.
Види колеровки ↑
Зараз є можливість виконувати комп’ютерну колеровку фарби. Необхідно лише вибрати потрібний відтінок, а обладнання для колеровки фарби саме точно розрахує всі пропорції для суміші.
Великим плюсом такого способу є можливість повторити результат при необхідності. При змішуванні фарби вручну отримати такий же колір навряд чи вдасться. Зате самостійна колеровка дає можливість оцінити, як фарба буде виглядати безпосередньо в приміщенні і при необхідності внести корективи.
Підбір відтінку ↑
При виборі бажаного відтінку фарби слід враховувати цілу групу факторів. Фарба може виглядати дуже по-різному при перших пробних мазках і коли вся поверхня стін буде вже забарвлена.
Також на сприйняття кольору впливає освітлення. Занадто яскраве світло здатний візуально знебарвити яскраві кольори. У сутінках або в умовах недостатнього освітлення вони будуть виглядати більш тьмяним і похмурими. Теплий або холодний світло ламп може надати фарбі відповідно жовтизну або блакить.
Підбираючи потрібний колір по таблиці колеровки фарб важливо пам’ятати, що монітори навіть з хорошим дозволом і відображенням кольорів не зможуть на 100% точно передати реальний відтінок фарби.
При виборі кольору стін для житлового приміщення краще віддати перевагу більш м’яким і спокійним відтінкам. Кухню і передпокій можна забарвити в більш яскраві та насичені кольори.
Колеровка своїми руками ↑
Якщо колеровка фарби робиться вручну, то краще проводити її в тому приміщенні, в якому вона і буде використовуватися. Це допоможе домогтися ідеально відповідного кольору саме в умовах освітленості даного приміщення.
При колеровке фарби своїми руками слід пам’ятати – як не старайся запам’ятовувати пропорції, але другий раз ідеально повторити той же колір не вийде, відмінності будуть помітні неозброєним оком. Тому фарбу треба розводити у великій ємності, щоб вистачило на все приміщення відразу. До вказаного на упаковці витраті фарби на 1 квадратний метр краще додати 5-10% про запас.
Бажано, щоб біла фарба і колір були продукцією однієї фірми. У виробників можуть бути значні відмінності в технології виробництва фарби і її складі, тому краще не ризикувати, інакше може вийти покриття не тільки дивного кольору, але і з поганими експлуатаційними характеристиками.
Як правило, в комплекті з кольором йде таблиця колеровки фарби, що демонструє можливі пропорції змішування кольорів.
Великі виробники, наприклад, Тіккуріла пропонують покупцям цілі каталоги колеровки фарб, доступні в паперовому та електронному вигляді.
Для розмішування фарби необхідно використовувати міксерну насадку на дриль або перфоратор, т.к довгий і ретельне перемішування суміші вручну все одно не дасть рівномірного результату. Фарба змішалась до отримання однорідної за кольором і щільності маси.
Колір фарби в ємності може дещо відрізнятися від того, що вийде при нанесенні її на поверхню. Щоб побачити, як цей відтінок буде виглядати на стіні, варто приготувати пробну суміш (постаравшись запам’ятати точне співвідношення компонентів), а потім пофарбувати невелику ділянку і почекати, поки він хоча б трохи підсохне. Хоча навіть при дотриманні пропорцій вдруге отримати абсолютно ідентичні колір не вийде, пробне фарбування все одно допоможе отримати приблизне уявлення про результат. Слід пам’ятати, що в міру висихання колір стін стане дещо менш яскравим і насиченим.
Якщо отриманий колір чимось не подобається, то можна його змінити, додавши або трохи більше кольору, або, навпаки, білої фарби. Якщо застосовувалися барвники на водній основі, то суміш можна розбавити і водою.
Види кольорів ↑
По складу барвники можуть бути органічними або неорганічними. Перший вид дозволяє отримати більш яскраві та насичені відтінки, проте з часом таке покриття помітно вигорає. Неорганічні кольори представлені в набагато більш вузькому спектрі кольорів, але зате стійкі до атмосферного впливу і ультрафіолету.
Кольори випускаються у вигляді:
- пасти;
- Сухої суміші;
- рідини.
Сухі барвники мають найвигіднішу з усіх трьох видів ціну. Серед їх основних недоліків – невеликий вибір кольорів і складність точного регулювання відтінку. Перед додаванням в білу основу порошок необхідно розвести в підходящої для його типу рідини – воді, оліфі і т.д. і ретельно перемішати.
Рідкі барвники найбільш зручні у використанні. Вони дозволяють дуже ефективно змінювати відтінок кольору. Слід вибирати кольори відповідно до типу фарби в приміщенні (водоемульсійна, акрилова, масляна і т.д.). Якщо якусь ділянку поверхні необхідно виділити кольоровим акцентом, то колір можна використовувати навіть в нерозбавленому вигляді.
Колірні пасти хоча і зручні в застосуванні, але самі по собі можуть мати нерівномірне забарвлення. В результаті при змішуванні може вийти несподівано світлий або темний відтінок. При їх застосуванні важливо дотримуватися пропорції – кількість пасти на певний обсяг фарби-основи не повинна перевищувати зазначеного в інструкції.
Поради та рекомендації ↑
- Як російські, так і зарубіжні виробники мають великий вибір видів і відтінків кольорів. Вітчизняні фарби не тільки мають більш вигідну ціну, але і особливо не поступаються за якістю, тому гнатися за дорогими іноземними продуктами не має сенсу.
- В якості основи для колеровки рекомендується застосовувати білосніжну, а не просто білу фарбу. Остання часто має жовтуватий відтінок, який може сильно вплинути на результат колеровки.
- Не варто захоплюватися, і виливати відразу полфлакона барвника в основу. Навіть кілька крапель колера вже помітно змінюють колір фарби.
- Кольори можуть застосовуватися не тільки для отримання потрібного відтінку фарби, але також додаватися, наприклад, в штукатурку.
Однак для цього дії є два поняття:
- лессировка – якщо змішуються два різних кольори для отримання третього (наприклад, жовтий і синій для створення зеленого);
- колеровка – додавання барвника в білу фарбу.
Підготовка поверхні ↑
Перед фарбуванням стіну важливо очистити від бруду, слідів попереднього покриття, цвілі і т.д. Якщо поверхня нерівна, її краще обштукатурити і ошкурить. Важливо також, щоб покриття стін під фарбування було також білим, тому що темний фон буде помітний навіть через кілька шарів фарби. Для кращої адгезії (зчеплення) барвника з поверхнею рекомендується використовувати відповідну даного типу фарби ґрунтовку.
Це дозволить уникнути неприємних несподіванок в процесі колеровки фарби для стін і фарбування і отримати бажаний відтінок без особливих складнощів. А відеоінструкція докладно пояснить, як зробити колеровку фарби без помилок.
