Дачні володіння, покриті шаром білого пухнастого снігу – воістину казкова картина, якої можна годинами милуватися, сидячи біля вікна з чашкою чаю. Але іноді доводиться виходити на вулицю, але не для естетичних міркувань, а з метою збирання снігових покладів з садових доріжок і автомобільної стоянки. Розім’яти м’язи і розчистити територію допоможе лопата для прибирання снігу – знаряддя примітивне, але дуже корисне.
зміст
Покрокова технологія виготовлення лопати
Куплені вироби хороші: міцні, красиві, легкі. Але чому б не змайструвати лопату для снігу своїми руками? Практично всі інструменти і матеріали можна знайти прямо на дачі, а на роботу потрібно всього 2-3 години. В результаті отримуємо економію часу і грошей, але найголовніше – задоволення від власної праці.
Переваги дерев’яної лопати на обличчя: вона легка в порівнянні з металевою, досить міцна, а найголовніше – підходяща для самостійного виготовлення
Крок I – Підготовчий етап
Основою буде служити звичайний шматок фанери. Розміри його можуть бути відрізнятися: якщо лопата призначена для дорослої людини – підійде квадрат 50х50 см, для дитячого інструменту досить 30х30 см. Фанерний елемент фіксується на відрізку дошки, випиляні з заготовки, довжина якої дорівнює ширині лопати (відповідно, 50 см або 30 см) . Для ручки необхідна рейка або тонкий довгий брусок (близько 2 м).
Крім основних матеріалів, буде потрібно тонка металева пластина і кріплення – звичайні цвяхи. Як бачите, все це найпростіші предмети, які кожен може виявити в домашньому господарстві. Спеціальні інструменти також не потрібні, необхідні пилка (лобзик), рубанок, наждачний папір, молоток, плоскогубці.
Місце роботи залежить від погоди. В хороший день можна розташуватися прямо на вулиці, виставивши біля будинку столярний стіл. В негоду підійде будь-яка господарська будівля
Крок II – Виготовлення торцевої частини
Беремо необроблений відрізок дошки і відпилюємо частина, необхідну для виготовлення так званого торця – основи для кріплення фанерного листа. Рубанком обстругуються заготовку з усіх боків, щоб вона стала гладкою. Олівцем наносимо контури майбутньої деталі – проводимо дугу з одного боку, друга залишається прямий. Ширина середини – 8 см, краї – 5 см.
Сім разів відміряй, один раз відріж – це прислів’я як не можна до речі. Для точних розрахунків необхідно користуватися лінійкою, косинцем і олівцем
Знімаємо зайву деревину і отримуємо готовий торець.
Для обробки деревини поряд з ручними інструментами можна використовувати і електричні: збільшується ефективність роботи, та й якість стає краще
Крок III – Обробка держака
Попередньо слід визначити, якої форми буде ручка вироби, так як у снігоприбиральних лопат можна зустріти і круглі, і прямокутні живці. Ми виготовимо ручку з прямокутним перетином, але для зручності краю трохи закруглити.
З відповідною по довжині обрізної дошки або рейки випилюємо для початку двометровий відрізок шириною близько 4,5 см. Слідкуйте за тим, щоб деревина не містила сучків – це критичні, слабкі місця, які при першій же навантаженні переламаються. Не страшно, якщо по всій довжині є невеликий скіс (розбіжність в ширині) – це не впливає на міцність і зручність держака.
Якщо совкову частина лопати прикріпити до черешки під правильним кутом, працювати буде легше. Для прибирання снігу таким інструментом потрібно набагато менше сил
Якщо збоку є кора, видаляємо її, потім обстругуються заготовку, залишаючи, але трохи скругляя ребра. Наостанок ошкурівать держак, надаючи йому гладкість. Необроблених частин залишатися не повинно, так як про них можна поранити руки.
Крок IV – Випилювання отвору
Щоб держак міцно закріпити в торцевій частині, необхідно випиляти отвір. Він знаходиться рівно по центру деталі, а ширина пропила відповідає ширині (або діаметру) живця. Вийде акуратніше, якщо отвір випиляти лобзиком, а потім використовувати стамеску.
Глибина отвору з різних сторін повинна відрізнятися: 4 см і 4,5 см. Півсантиметра йде на скіс, який забезпечує ідеальну посадку держака. Кут нахилу совкової частини повністю залежить від цього скоса, він може бути різним – це залежить від росту людини і манери його роботи з лопатою. Різниця в півсантиметра дуже зручна для більшості людей, тому можна на ній і зупинитися.
Деревина – м’який і піддатливий матеріал, тому працювати з нею потрібно дбайливо. Одне неточний рух – і заготівля стане бракованої
Далі слід намітити, по якій лінії необхідно відрізати держак. Для цього знадобиться кутник. Акуратно відрізаємо непотрібну довжину, при цьому стежимо за кутом відрізу – скіс на держаку повинен збігатися з прорізом. З’єднуємо дві частини, перевіряючи роботу.
Крок V – Збірка лопати
Всі частини підготовлені, можна братися за складання лопати для снігу. Шматок фанери прибивають до торцевої частини. Буде потрібно всього три цвяхи: один забивають посередині, два – по краях.
Перед з’єднанням фанери і торцевій частині слід знайти середину обох деталей і закляття перший цвях прямо по центру, а потім вже два інших – по краях
Можна використовувати одну хитрість, яка дозволить зберегти фанеру від розколювання. Відкушуємо гострі частини цвяхів, і їх тупий кінець НЕ буде розсовувати волокна фанери, а просто розірве їх.
Всі частини вироби повинні щільно прилягати одне до одного, інакше в зазори і щілини буде потрапляти сніг. Сирість швидко зіпсує деревину
Беремо рулетку і розраховуємо місце кріплення держака до фанери. Відзначаємо місця забивання цвяхів на зворотному боці совкової частини, а потім прибиваємо ручку до фанери. Це відповідальний момент, так як неточна розмітка загрожує відхиленнями живця. Працювати таким інструментом складно – снігова лопата буде постійно нахилятися в одну сторону.
Крок VI – Оббивка металевими смужками
Для додання міцності лопаті необхідно її підсилити за допомогою металевих смужок. Ідеально підійде оцинковане залізо, що залишилося від ремонту покрівлі. При його відсутності згодяться звичайні бляшані банки з-під консервів.
Бляшані банки для роботи завжди можна знайти в дачному холодильнику або погребі. Для розкрою банки на смуги знадобляться ножиці по металу
Для виготовлення нижньої кромки відрізаємо стрічку довжиною трохи більше ширини лопати – 55-60 см. Ширина – 6 см. Згинаємо відрізаний шматок вздовж навпіл і отримуємо кромку, яку потрібно надіти на совкову частина знизу і закріпити. Щоб метал щільно прилягав до фанери, його підганяють декількома ударами молотка.
При роботі з металевими смужками з метою запобігання травми слід надіти робочі рукавички, також підійдуть брезентові рукавиці або садові рукавички
Виступаючі з боків шматки металу підгинаємо, потім фіксуємо кромку трьома цвяхами. Цвяхи повинні пробити фанеру наскрізь, зайві частини загинаємо. Подібним чином оббиваємо металевою смужкою торцеву частину. Потім саморізами кріпимо держак в центральній частині фанери, а місце з’єднання зі зворотного боку підсилюємо невеликим шматочком металу.
У процесі роботи з саморізами доцільно застосувати електродриль. Робота піде набагато швидше, а отвори для саморізів збережуть цілісність деревини
Лопата готова, і більше не виникне питань, як зробити запасну лопату або як змайструвати невелику лопатку для дитини.
Зберігати дерев’яну лопату слід в теплому приміщенні, але далеко від обігрівальних приладів – підійде веранда або коридор. При правильному зберіганні інструмент прослужить більше 5 сезонів
альтернативні варіанти
Якщо дача розглядається як місце відпочинку і виникають складнощі з матеріалами і інструментами, то можна придбати готову лопату в магазині. Існує маса варіантів виробів – металеві, пластикові, дерев’яні.
Для великих територій підходять електричні снегоуборщики: продуктивність їх вище, але обов’язково необхідне джерело живлення.
Щоб розчистити доріжку до хвіртки, досить невеликий лопати з міцного пластику – вона прослужить багато років.
Лопати з пластика і алюмінію цінують за їх невелика вага – а це важливо при збиранні снігу, який сам по собі важкий. Вартість пластикових лопат – від 850 до 1500 рублів
Дерев’яні лопати вибирають творчі люди, які самостійно «допрацьовують» їх – надають гарний вид. Полотно вироби можна розфарбувати фарбами – вийде ексклюзивна модель в народному стилі.
