Електропроводка своїми руками у ванній потребує професійних знаннях і уміннях. Інакше всі роботи, які пов’язані з електрикою, краще довірити професіоналам. Адже електрику в разі якихось несправностей може вивести з ладу побутову техніку, а в гіршому випадку – завдати значної шкоди здоров’ю.
З чого почати установку ↑
У ванній через води загроза електрики підвищується в кілька разів. Саме тому так важливо, щоб електропроводка у ванній і туалеті була дуже якісна.
План приміщення ↑
Електропроводка у ванній кімнаті своїми руками починається, зазвичай, з того, що складається план будівлі. Схема електропроводки в ванній фахівцями створюється за допомогою особливих комп’ютерних програм, але початківцям умільцям зручно робити це простіше: звичайною ручкою на листочку паперу. Завдяки рулетці можна все заміряти і намалювати схему ванній, не забуваючи намітити розташування дверей, труб каналізації і так далі.
Також необхідно подумати про місце розташування меблів і санітарно-технічного обладнання, адже щодо цих інтер’єрних компонентів буде підбиратися місце для електророзеток.
Кількість приладів ↑
Потрібно підрахувати, скільки в будівлі буде приладів. Як мінімум – це пральний апарат. Плюс одна електророзетка необхідна для побутової техніки, такої як електрична бритва, фен, щипці для волосся і так далі. Ще одну електророзетку потрібно передбачити про запас – на випадок експлуатації нового котла, зокрема, душової кабіни душа або полотенцесушителя.
Щоб стінки ванни не були всюди покриті розетками, краще купувати подвійні. Це не тільки економить площу, але і вимагає менше фізичних зусиль, адже під кожну електророзетку в стінці потрібно робити штробу, а це – нелегка і брудна робота.
Заходи безпеки ↑
Монтаж електропроводки у ванній повинен відповідати кільком конкретним вимогам.
Необхідні умови ↑
Можна не турбуватися про безпеку, коли:
- електропроводка у ванній кімнаті проведена прихованим методом;
- всі електроприлади заземлені;
- у ванній немає розподільних електрощитків і вимикачів;
- електропроводка у ванній містить встановлене УЗО;
- електророзетки володіють рівнем захисту від проникнення води не нижче, ніж IPX 4;
- електророзетки змонтовані на дистанції не менше 60 сантиметрів від джерел вологи;
- все суміщення і підключення електропроводів здійснювалися за межами кімнати, без застосування клем,
- у ванній, де розміщуються потужні електроприлади (зокрема, бойлер або пральна апарат), змонтований автовимикачі.
заземлення ↑
Особливу увагу необхідно приділяти заземлення. Якщо будівля була зведена в 21 столітті, то цей нюанс, як прищепило, був врахований інженерами. Якщо ж ви живете в застарілому будинку, то про заземлення електроприладів потрібно потурбуватися самостійно. Робиться це досить просто – через електрощиток, який розташований на сходовій клітці.
Деякі здійснюють заземлення приладів досить небезпечним методом – через батареї або каналізаційний стояк. Подібне необдумане рішення небезпечно для життя, адже невідомо, в якому стані перебувають труби за межами квартири. Розводка електропроводки у ванній – це саме той випадок, коли краще все робити перевіреним способом, а не шукати своєрідних рішень.
Послідовність проведення робіт ↑
Окремо важливо враховувати організацію системи, що дозволяє вирівнювати потенціали. Для цього застосовується особливий силовий кабель, завдяки якому поєднуються труби з холодною і гарячою водою, пральний апарат, раковина і ванна. Все це поєднують з шиною заземлення, яка розміщена на вступному електрощитку.
Спорудження канавок і підключення електричних проводів ↑
Спочатку потрібно здійснити підготовку в стінах поглиблених ніш для того, щоб укладати електропроводи та електророзетки. Для цього завдяки перфоратора роблять видовбування ямок під електропроводи (штроби), а також гнізд під електророзетки і розподільну коробочку.
Потім встановлюють подрозетники і розподільну коробочку. Електропроводи укладаються в штроби, закріплюючи їх дюбель – хомутами або розчином цементу. Закінчення електропроводів підключають до підрозетників, не забуваючи попередніми чином захистити від ізоляції.
Монтаж розеток ↑
Наступна стадія – монтаж розеток. Фахівці радять закріплювати елементи розеток, які видно, після закінчення оздоблювальних робіт для того, щоб не забруднити їх будматеріалами.
Далі до електропроводки підключається автомат і прилад захисного відключення. Правильність установки перевіряють завдяки мультиметру – спеціального пристрою, здатного виявити присутність короткого замиканія.Еслі все зроблено вірно, то штроби можна закрити за допомогою Ротбанда або гіпсової суміші.
