зміст
Конструкція фундаменту може бути різноманітною – столбчатой, монолітною, плитний, стрічкової. Останній варіант вважається одним з найбільш поширених завдяки простій реалізації. Він підходить для зведення багатьох типів будівель – від невеликої за розмірами лазні до багатоповерхового будинку. Головне, дотримати правила монтажу, наприклад, зробити грамотне армування стрічкового фундаменту, що додає необхідні для конкретної споруди експлуатаційні характеристики.
Суть армування полягає в доданні бетону особливої міцності, вона досягається за рахунок впровадження в конструкцію сталевих прутів. По суті, це виходить залізобетон, а у нього міцність значно вище «чистого» бетону при невеликій зміні ціни. В процесі будівництва важливо організувати правильний розрахунок армування стрічкового фундаменту, щоб згодом не потріскалися стіни будівлі.
Особливу увагу на правильне армування стрічкового фундаменту треба звертати при плануванні будівництва на важких грунтах, при високих грунтових водах, коли потрібно більш надійна платформа, що витримує підвищені навантаження: при зміні пір року, замерзання грунту може викликати значний тиск на нижню частину будівлі.
Основи технології армування ↑
Необхідність монтажу арматури виникає з одного з недоліків бетону. навантаження «на стиск» бетонні конструкції витримують відмінно, а ось «на розтягнення» – дуже погано. При тиску будівлі верхня частина бетонної конструкції відчуває стиснення, а її нижня частина – розтягується і поступово може зруйнуватися. Застосування сталевих каркасів в нижньому поясі дозволяє значно підвищити стійкість «на розрив» і забезпечити збереження будівлі на довгі роки. Відсутність армування стрічкового фундаменту на фото виглядає досить ефектно: стіни тріскаються, частково осідають.
При замерзанні або таненні грунту в період зміни пір року можливо пученіє землі, яке створює тиск на фундаментну конструкцію тепер уже знизу. Тому для забезпечення міцності в будь-яких умовах передбачають армування і верхньої частини фундаменту. Існують певні правила армування стрічкового фундаменту, регламентовані відповідними СНіПами. Їх виконання гарантує відсутність тріщин під час всього терміну експлуатації будівлі..
Обов’язковими є два пояси – нижній і верхній, а решта робляться тільки по необхідності. Відповідно до стандарту, від країв залитого обсягу вони повинні розташовуватися не менше 5 см углиб конструкції.
Рекомендований матеріал для арматури ↑
Технологія армування стрічкового фундаменту передбачає використання чітко визначеного виду сталевих прутів, з’єднання їх при монтажі за певною схемою, що дозволяє домогтися максимально можливого ефекту. Залежить вибір від декількох моментів:
- передбачувана навантаження. Вона помітно відрізняється на поздовжні, поперечні або вертикальні прути;
- грунт на місці будівництва. Чим складніше і важче земля, тим товщі і міцні прути необхідно купувати.
Для твердих земель і невеликої маси будівлі підійдуть заготовки діаметром 12 мм для поздовжніх, 6-8 мм для поперечних і вертикальних напрямних. На складній грунті або при зведенні важких будівель переважно застосування 14-16, іноді навіть 20 мм арматури (збільшують діаметр в основному тільки для поздовжніх елементів). Для стрічкового фундаменту для будинку з піноблоків, армування можна робити настільки тонким прутом, який в загальному допустимо для такого роду будівель. Матеріал легкий, при зведенні з нього стін, не надається надмірного тиску.
Скрізь передбачається використання рифленою арматури класу АIII для поздовжнього монтажу і гладкого – для вертикального і горизонтального. Ті ж закономірності діють і коли робиться армування стрічкового фундаменту з палями, що представляє собою різновид, призначену для дуже вологою і пучинистом грунту.
Не виключається армування стрічкового фундаменту стеклопластиковой арматурою. Такий матеріал надає конструкцію підвищену довговічність, несприйнятливість до підвищеної вологості.
Розробка армуючих каркасів (по СНиП) ↑
В інтернеті представлено чимало відео з армування стрічкового фундаменту, де можна побачити різні варіанти конструкцій. Якщо загальний вигляд їх дуже схожий один на одного, то знайти відмінності можна за крок між окремими елементами, за рахунок чого і змінюються експлуатаційні характеристики армуючої конструкції. Згідно СНиП 52-01-2003 передбачається мінімальна відстань між прутами не більше 40-50 см, а відстань від зовнішнього краю бетонного блоку – в районі 5-6 см.
Якщо точно дотримуватися всіх рекомендацій, легко можна розрахувати скільки арматури потрібно для армування стрічкового фундаменту. Так, при зведенні будинків, на зразок лазні, або одноповерхового котеджу, найчастіше стіна не перевищує 40 см. З огляду на, що по краях має бути відступ по 5 см, відстань між поздовжніми елементами буде не більше 30 см. Виходить, що вимоги будівельного стандарту тут дотримані, при цьому залишається тільки уточнити, що краще використовувати максимально довгі прути, на всю довжину стін (арматура буває по 6-11 метрів в довжину). При цьому треба вибирати прут на 1-1,5 метра довший, щоб його можна було загнути при формуванні кута.
Далі при армуванні стрічкового фундаменту по СНиП потрібно визначитися з відстанню між поперечними і вертикальними елементами. Згідно з правилами, воно не повинно перевищувати 30 см, правда, на практиці можна зустріти рекомендації ставити прутки на відстані 50 см, але це, можливо, призведе до погіршення експлуатаційних характеристик фундаменту. Так зазвичай роблять армування стрічкового фундаменту своїми руками, коли «під рукою» немає спеціально навченого майстра, готового зробити вірний розрахунок відповідно до стандартів.
Варто відзначити і те, що армування мелкозаглубленного стрічкового фундаменту зробити значно простіше і дешевше, тому що необхідну відстань між прутами тут дотримати дуже легко за рахунок мінімальної кількості арматури.
Як правильно армувати кути? ↑
Якщо з монтажем армуючої конструкції під стінами будівель розібратися досить просто, то кути відрізняються підвищеною складністю розрахунків. Справа в тому, що саме тут поєднуються різні вектори навантажень. Від правильного з’єднання всіх окремих елементів буде залежати, наскільки міцний буде відповідний кут приміщення.
Вважається, що правильне армування кутів стрічкового фундаменту треба робити гнутими елементами. Краще, якщо це буде продовження прутів, розташованих уздовж стін (раніше згадувалося про необхідність запасу по їх довжині). Якщо так зробити, то на кутах знадобляться окремі Г-образно зігнуті прути, причому рівень їх згину може змінюватися в залежності від гостроти кута.
Завдяки розташуванню поздовжніх стінових елементів і Г-подібних хомутів поперек один одного, армування кутів стрічкового фундаменту надає конструкції міцність, достатню, щоб витримати майбутній вага будови.
Типова технологія збору армуючої конструкції ↑
Навчитися робити армування стрічкового фундаменту своїми руками по відео легко (головне, знати теоретичні основи розрахунку і уважно вивчити технологію по тих діях, що показані в ролику). Якщо в Сніпах досить загальної інформації з тих чи інших особливостей матеріалу, то, наприклад, методи в’язки між собою нічим не регламентовані.
Поширена два способи:
- в’язка дротом. Нешвидкий, зате забезпечує високу міцність метод;
- зварювання. Більш швидкий метод з’єднання окремих елементів між собою, але він володіє істотним мінусом – місця зварювання дуже швидко піддаються корозії, що негативно позначається на загальній міцності конструкції.
Як застосовують обидва способи армування стрічкового фундаменту можна подивитися по відео, на кресленнях зазвичай відображається тільки загальний вигляд каркаса. Поділяють і два способи його збірки – в траншеї і поряд з нею.
Якщо обраний перший варіант, то спочатку потрібно підготувати підставу шляхом засипання дна траншеї піском або піщано-гравійної сумішшю. Далі по периметру викладають на ключових точках будівельну цеглу. Його товщина і буде забезпечувати стандартні 5 см від дна бетонного шару. Розташовують їх приблизно через півметра один від одного, якщо розставити їх далі, то прути будуть провисати.
Далі на цеглу укладаються поздовжні елементи, які зв’язуються між собою поперечними гладкими прутами. Потім до одержали нижньому поясу кріплять вертикальні частини каркаса, а до них прив’язують верхній пояс з поздовжніх і поперечних прутів.
У разі вибору другого варіанта, послідовність дій практично та ж, за одним винятком – в траншею, на попередньо заготовлені цеглини опускається вже повністю зібраний і закріплений каркас. Такий спосіб найчастіше застосовують, коли траншея під фундамент дуже вузька.
Процес армування стін і кутів стрічкового фундаменту можна подивитися на фото або відео, розміщених у відкритому доступі в інтернеті, наприклад:
Тут зазвичай даються цінні рекомендації та коментарі всім виробленим діям будівельників, що дозволяють не робити типові помилки, а відразу все зробити правильно.
