зміст
Колодязь – це один з найстаріших і найбільш простих джерел питної води. Він являє собою глибоку ціліндрообразную яму, що досягає водоносного шару землі. Завдяки цьому господар ділянки отримує постійне джерело води, придатної не тільки для технічних робіт, але і для пиття.
Конструкція колодязя ↑
Велика частина колодязів мають приблизно однакову конструкцію. Це глибокі шахти з укріпленими стінками, що досягають водоносного шару землі. Їх глибина може істотно варіюватися в залежності від рівня горезвісного шару, варіюючи від 3 до 40 метрів. Однак це лише подовжує середню частину конструкції, а інші елементи залишаються незмінними.
Колодязь складається з трьох частин:
- водоприймач;
- Шахта;
- оголовок.
Перший елемент розташований на самому дні колодязя. Саме через нього шахта наповнюється водою, адже приймач безпосередньо контактує з водоносним шаром. Найчастіше він обладнаний донним фільтром, що дозволяє очистити воду від домішок, великих частинок і сміття.
Шахта становить основну частину колодязя. Це прямий циліндричний відрізок, який з’єднує верхню частину з водоприймачем. Саме шахта містить в собі відфільтровану воду, що надходить з нижньої частини конструкції. Вона завершується верхівкою колодязя, іменованої оголовком. Стінки шахти часто укріплені цегляної або кам’яною кладкою, а у сучасних варіантів це завдання виконують бетонні кільця.
Оголовок – остаточний елемент колодязя, з яким контактують люди. Він містить в собі систему для забору води, часто представлену у вигляді відра або ручного насоса, а також дах, що перешкоджає попаданню дощової води і сміття в шахту.
Так що конструкція колодязя досить проста, хоча і має деякі особливості. Основне завдання в процесі будівництва – дотримання технології і норм, щоб вода постійно надходила в шахту, що не загрязнялась і вільно витягалася посудиною.
Вибір місця для риття колодязя ↑
Перед початком робіт важливо визначити місце, найбільш оптимальне для такого завдання. Вода в ньому повинна перебувати високо, а її склад повинен бути відповідним для вживання.
Якщо раніше надійного методу визначення не існувало, то зараз для цього використовується геологорозвідка. Спеціаліст за допомогою аналізу грунту визначає глибину грунтових вод, їх склад та інші дані, необхідні для будівництва колодязя.
Також при пошуку місця потрібно дотримуватися таких нюанси:
- Враховувати розташування туалету і сміттєвих ям;
- Враховувати майбутнє планування ділянки;
- Чи не ставити колодязь занадто далеко від будинку.
Розташування будь-яких джерел забруднення грунту, будь то відстійник, туалет або добрив город, потрібно враховувати заздалегідь. Різні речовини і відходи можуть потрапити у водоносний шар, опинившись в колодязі та питній воді. Тому розташовувати шахту краще на відстані 30 метрів від подібних місць.
Що стосується часу робіт, колодязь краще рити в самий сухий період року. Він випадає на кінець літа, коли грунтові води йдуть вниз. Це дозволить розташувати шахту на найнижчій позначці щоб уникнути ризику її осушення. Після даних етапів можна починати підготовку до будівництва.
Необхідні інструменти для будівництва колодязя ↑
Так як риття колодязів проводиться вручну, для цього потрібні різноманітні інструменти. Тут не потрібно особливого обладнання, практично всі необхідні предмети можна знайти в коморі.
Серед них:
- лопати;
- відра;
- ланцюг;
- лебідка;
- тринога;
- Мотузкова драбина.
Також необхідно взяти якусь віз для транспортування і подачі бетонних кілець шахти
Якщо водоносний шар на ділянці знаходиться високо, то варто подумати про відкачування води з колодязя в процесі роботи. Для цього варто взяти помповий насос, адже вручну прибирати все це буде вкрай незручно.
Для безпеки варто взяти каски і мотузку для страховки. Важливо пам’ятати, що у відкритій шахті колодязя може накопичуватися природний газ, який не можна відчути і побачити. Тому при запамороченні або слабкості варто негайно покинути місце будівництва і перевірити шахту колодязя на наявність газу.
Як вирити колодязь ↑
Для будівництва колодязя використовують два методи: відкритий і закритий. Перший варіант використовується для тих місць, де грунт щільний і в міру сухий. Його суть в тому, що спочатку копається шахта для колодязя, досягаючи водоносного шару. Лише після цього в неї починають опускатися кільця. Такий метод набагато зручніше і практичніше, адже простору для роботи залишається більше. Але він застосовується лише тоді, коли стінки шахти НЕ обвалюються під власною вагою, в інших же випадках цьому перешкоджає кільце
Другий варіант застосовується для мокрого і хиткого ґрунту, де вирити глибоку шахту без кілець неможливо. Його суть в тому, що в невелику яму опускається бетонне кільце, після чого роботи тривають під ним. В процесі земля під бетоном забирається, а сам він поступово ковзає вниз, звільняючи місце для подальших секцій.
Який метод вибрати – залежить від бажання власника і властивостей місцевого грунту. Закритий метод більш надійний, але куди легше працювати в відкриту.
Риття відкритим методом полягає в декількох етапах. Для цього необхідно:
- Підготувати ґрунт, розчистити її від сміття і рослин.
- Взяти дві палиці, довжина яких перевищуватиме діаметр кільця на 5-10 см, і хрестоподібно з’єднати їх.
- Почати копати, при цьому помістивши палиці посередині майбутньої ями
- Поступово заглиблюючись, важливо дотримуватися заданих розмірів.
- Досягнувши водоносного шару, необхідно прокопати ще 1-2 метра, поки дозволяє надходить вода.
- Після цього необхідно почати занурення кілець в колодязь за допомогою лебідки. Кільця розміщують один на одного, усуваючи вади у викопаній шахті. Зовнішні порожнечі між землею і бетоном заповнюються щебенем і піском.
При використанні закритого методу при будівництві колодязя ідея трохи відрізняється. Для нього спочатку риється невелика яма, розміри якої відповідають одному кільцю. Після чого кільце поміщається в неї, а далі риття проводиться під ним. Такий метод дозволяє заглибитися в водоносний шар, адже стінки відразу ж зміцнюються бетоном.
Далі стики кілець ретельно ізолюються, щоб запобігти потраплянню стічних вод і інших рідин в шахту.
Після установки всіх бетонних панелей необхідно створити донний фільтр. Це природний фільтруючий шар, який перешкоджає попаданню бруду в воду. Для цього потрібно:
- Заглибитися ще на 10-15 см, вирівнювання дно.
- Насипать25 см річкового піску.
- Насипати 20 см гравію або щебеню дрібної зернистості.
- Насипати 15 см крупного щебеню.
Якщо дно занадто розріджений, то його можна покрити шаром перфорованих дощок, на яких вже встановлюється фільтр.
Будівництво наземної частини колодязя ↑
Наземна частина являє собою виступаючі бетонні кільця колодязя, систему забору води і дах. Навколо конструкції повинен бути споруджений поміст, який виконує не тільки естетичну функцію, але і захисну. Він не дозволяє бруду і дощовій воді підмивати колодязь, потрапляючи в шахту зовні.
Для спорудження помосту спочатку потрібно створити глиняний замок. Для цього грунт навколо колодязя викопується на 50-60 см, яма заповнюється глиною. І вже на цій глині встановлюється поміст для ходьби.
Далі починається робота з самим колодязем. Його рекомендується обшити деревиною, щоб поліпшити зовнішній вигляд бетонних кілець. Зверху зробити зонтообразную конструкцію, яка також буде власником для лебідки, за допомогою якої посудину піднімається з дна шахти. Важливо доповнити колодязь кришкою, що захистить різних тварин від падіння, а також перешкоджає попаданню туди сміття і пилу.
Ці рекомендації дозволять спорудити свій колодязь без сторонньої допомоги. А для кращого розуміння цього процесу варто подивитися це відео. Тут дохідливо пояснений процес роботи, а також вказані рекомендації для новачків, які вперше стикаються з подібним завданням:
