зміст
- створення проекту
- Підготовка будівельного майданчика
- установка опор
- Збір і установка каркаса
- Монтаж листів полікарбонату
Стільниковий полікарбонат – дуже популярний будівельний матеріал. Його застосовують для зведення легких і недорогих конструкцій. Найчастіше він використовується для козирків, навісів і теплиць.
Як вибрати матеріал для козирка ↑
Полікарбонат дуже популярний в дачному і заміському будівництві. З його допомогою можна спорудити своїми руками надійний і красивий козирок над ганком, навіс для автомобіля або теплицю, якій нестрашні будь-які морози. Великий вибір кольорів і простота монтажу також говорять на користь вибору даного матеріалу.
В даний час на ринку представлена велика кількість видів полікарбонату. Перше, на що необхідно звернути увагу – це товщина. Від цього параметра залежить те, як може використовуватися матеріал. Зустрічаються такі значення товщини полікарбонату:
- 4 мм, найчастіше застосовується для будівництва теплиць;
- 6 мм підходить для облаштування різних козирків, навісів, може використовуватися і для зведення теплиць;
- 8 мм – використовуються для козирків і дахів;
- 10 мм – для зведення перегородок і шумозахисних бар’єрів;
- 16 мм – для покрівлі великої площі.
За кольоровості розрізняють прозорий (іноді його називають білим) і кольоровий полікарбонат. Вибрати матеріал, відповідний до зовнішнього оформлення будинку нескладно. Так, синій полікарбонат буде доречно виглядати над басейном, зелений і коричневий – на дачній козирку і т. Д.
Про що необхідно пам’ятати, приступаючи до розрахунків ↑
При облаштуванні навісу необхідно враховувати вітрове і снігове навантаження. Це визначить частоту кроку обрешітки каркаса, а також товщину самих листів. Так, занадто тонкий полікарбонат може зламатися, тому буде потрібно додаткове посилення конструкції. Товсті листи складніше гнуться, мають менший радіус вигину, більше важать, та й коштують дорожче.
Етапи будівництва ↑
Будівництво своїми руками можна розділити на етапи. Спочатку ведуться підготовчі роботи: розробляється дизайн, визначається зовнішній вигляд конструкцій, вибираються кольору і т. Д. Розробляється проект козирка. Вираховується кількість будматеріалів. Потім закуповують все необхідне для козирка.
Потім приступають до власне будівництва: виготовляють каркас, монтують опори при необхідності, кріплять конструкцію, обшивають її полікарбонатом.
Створення проекту ↑
В першу чергу необхідно визначитися з розміщенням козирка. Як правило, їх встановлюють над ганком. Козирок повинен бути трохи ширше тієї поверхні, яку він вкриває.
Проектування – необхідний етап. З нього повинно починатися будь-яке будівництво. Саме на цій стадії визначаються кінцеві розміри козирка, його зовнішній вигляд. На цьому ж етапі вираховується необхідну кількість будівельних матеріалів, вирішується, скільки і які знадобляться витратні матеріали та інструменти. Креслення козирка з полікарбонату допоможуть самому все точно обчислити. Також на етапі проектування розраховуються всі типи навантажень. І ті, які буде відчувати навіс, і ті, які він буде сам створювати.
Спочатку вимірюють ганок або ту частину будівлі, яку будуть вкривати козирком. Навіс за розміром може бути трохи менше, більше, або дорівнює тій поверхні, яку він захищає.
При розробці проекту необхідно враховувати особливості використовуваних матеріалів. Справа в тому, що полікарбонат не тільки перерозподіляє навантаження, але і сам її бере на себе. Тому для козирків не підходять тонкі аркуші, краще використовувати матеріал товщиною від 6 до 10 мм. При меншому значенні полікарбонат занадто крихкий, при більшому – недостатньо еластичний і важкий.
Для листів товщиною до 8 мм оптимальний крок обрешітки каркаса для козирка з полікарбонату – від 60 до 70 см. Можна робити квадрати 60х60 см або 70х70 см. Для панелей товщиною більше 8 мм допустимо більш широкий крок – від 70 до 80 см в поздовжньому напрямку і до 100 см – в поперечному.
Підготовка будівельного майданчика ↑
Спочатку готують будівельний майданчик. Для цього за допомогою рулетки і олівця роблять своїми руками розмітку на стіні будівлі, де імовірно буде знаходити козирок. Відзначають, де будуть знаходитися елементи кріплення.
Також відзначають і на землі кордону козирка з полікарбонату. Найзручніше для цього використовувати кілочки або шнури. Якщо передбачається установка додаткових опор, то відзначають їх місцезнаходження. Для цього також можна використовувати кілочки. Будівельний майданчик бажано вирівняти.
Установка опор ↑
Багато типів козирків передбачають установку додаткових опор своїми руками, тому необхідно розглянути, як їх роблять.
Спочатку відзначають, де будуть знаходитися стійки для козирка з полікарбонату. Потім в цих місцях риють ямки під стовпи, які можуть бути зроблені з дерев’яних брусів або колод, або металевих труб. Опори повинні бути заглиблені приблизно на метр в землю. Якщо грунт пухкий, то можна збільшити це значення. Стійки під козирок вирівнюють і закріплюють в землі. Можна їх забетонувати або закріпити за допомогою закладних.
Для того щоб схопитися, бетону потрібно 2-3 дні. Такий же термін необхідний і заставних, щоб опори устоялися. Тільки після цього можна вести подальші будівельні роботи поблизу від ганку. Тепер дадуть нам можливість перейти до монтажу козирка.
Збір і установка каркаса ↑
Каркас, як правило, встановлює повністю або частково зібраним. Це буде залежати від його кінцевих габаритів і ваги. Зручніше за все своїми руками зробити одно- або двосхилий дашок. Каркас в цьому випадку буде мати трикутну форму.
Якщо є додаткові опори, то їх з’єднують із заставними. Зазвичай спочатку збирають периметр. Коли загальна обв’язка готова, її доповнюють поздовжніми і поперечними балками. Для тонких листів оптимальна ширина кроку – 60-70см, для товстих – не більше метра. При роботі з деревом для монтажу краще використовувати саморізи, якщо використовується метал – ідеально підійде зварювання. Вона зробить з’єднання надійними і практично не помітними. Щоб максимально замаскувати шви, їх необхідно зачистити і відшліфувати, а потім зафарбувати. Від швидкого руйнування їх врятує тільки обробка спеціальними грунтовками.
Готовий каркас козирка кріпиться до закладних деталей на стіні будинку. Для цих цілей можна використовувати кронштейни. Підйом готової конструкції своїми руками може надати складним і трудомістким процесом.
Монтаж листів полікарбонату ↑
Монтаж полікарбонату своїми руками виконується на готовий каркас. Від якості цієї роботи буде залежати надійність всієї конструкції в цілому, тому всі роботи необхідно виконувати добре, ретельно і уважно.
Для будівництва знадобляться:
- Будівельний ніж або циркулярна пила для різання листів;
- Дриль або шуроповерт для монтажу за допомогою шурупів;
- термошайби;
- Саморізи для виконання кріплення, краще використовувати з широким капелюшком.
Тонкі листи легко ріжуться ножем, для більш товстих (понад 10 мм) підійде циркулярна пила. При цьому повинен використовуватися диск з дрібними зубцями, щоб не розкришити і не розламати краю полікарбонату. Щоб отримати хороший результат, роботи необхідно проводити на жорсткій рівній поверхні.
Полікарбонат кроять, не тільки з огляду на розмір і форму козирка, а й орієнтацію повітряних каналів самих листів: вони повинні йти паралельно вигинів або лінії нахилу.
Матеріал з одного боку покритий спеціальною плівкою, яка захищає його від ультрафіолету. На неї виробники часто завдають різні зображення: знаки якості, торгових марок, інструкції та застереження. Захисну плівку не рекомендується знімати до початку монтажних робіт. Вона врятує полікарбонат не тільки від випромінювання, але і від забруднення і дрібних пошкоджень. Плівка легко віддалиться і після того, як лист прикріплять до основи.
Шматки розкроєного полікарбонату підганяють один до одного і кріплять до каркаса. Їх прісверліваем саморізами. Для герметизації використовують спеціальні Термошайби, у яких є товста гумова або силіконова підкладка. Оптимальний діаметр для проведення робіт – 30 мм. Отвори для кріпильних елементів повинні бути на пару мм більше, ніж вони. Саморізи повинні розташовуватися через кожні 30 см. Елементи кріплення розміщують між ребрами жорсткості.
Між листами полікарбонату необхідно залишати невеликий зазор в 2-3 мм. Це так званий запас для розширення. При перепадах температур полікарбонат трохи змінюється в розмірах. Такий припуск необхідний для компенсації. Також він дає можливість листам зміщуватися відносно один одного при подальшій усадці будинку.
Важливо надійно скріпити панелі полікарбонату один з одним. Для цього використовують спеціальні профілі. Їх кріплять з внутрішньої сторони.
Щоб уникнути потрапляння бруду, пилу, насіння та ін. В порожнині полікарбонату, його обрізану частину необхідно закрити спеціальними накладками, в які вставлено мініатюрні фільтри. Для закріплення – проклеюють краю герметиком. Це також зробить монтаж більш надійним. Завдяки такій простій і нехитрої міру вийде значно знизити кількість конденсату і забруднення.
висновок ↑
Виготовлення та монтаж козирка з полікарбонату своїми руками не займе багато часу. Сил на це також знадобиться небагато. Тільки необхідно ретельно підготуватися і все правильно розрахувати. Надалі заміна окремих елементів буде максимально простий.
