Пароізоляція стін своїми руками

Під час будівництва будинку особливу увагу слід приділяти проведенню якісної пароізоляції стін, адже вогкість, яка тягне за собою утворення цвілі і грибка, може стати причиною руйнування конструкції.

Волога може з’являтися через те, що була порушена технологія утеплення стін або ж утворення конденсату на кордоні тепла і холоду. Тому, щоб позбутися від сирого повітря, необхідно забезпечити якісну вентиляцію. На жаль, в зимову пору року цей метод є нераціональним, оскільки в приміщенні буде занадто холодно (винятками є будинки, виконані з цегли і дерева). У всіх інших випадках потрібне забезпечення пароізоляції.

Для чого потрібна пароізоляція стін ↑

Дихаючі матеріали, які використовуються при утепленні стін, можуть бути причиною утворення ефекту конденсатора вологи. Через вбирання вологи утеплювачами відбувається розмокання матеріалів і їх подальша втрата своїх властивостей. Згодом в цих місцях починають відходити шпалери, тріскатися штукатурка і з’являтися пліснява.

Багатошарові стіни і вентильований фасад також потребують забезпечення якісної пароізоляції. Крім цього, бажано заздалегідь подумати про цілорічної системі вентиляції, яка є обов’язковою умовою створення в приміщенні найбільш оптимального мікроклімату.

У процесі пароізоляції використовується матеріал, здатний залишати вологу зовні, але при цьому пропускати крізь себе все повітря (завдяки мікроскопічним порам). Завдяки цьому система пароізоляції, доповнена якісної вентиляційною системою, здатна повністю позбавити приміщення від вогкості.

Матеріали для пароізоляції ↑

Пароізоляційні матеріали діляться на кілька видів:

• поліетиленова плівка, товщина якої становить 0,1 міліметрів. Один із самих бюджетних коштів пароізоляції, не позбавлений своїх недоліків. В результаті використання цього матеріалу просування повітря зводиться нанівець, через що стіни перестають «дихати». Деякі люди радять пробийте плівку, що в корені не вірно, адже в таких випадках вона повністю перестає виконувати свою функцію;
  
• спеціальні парізолірующіе мастики. Матеріал, який наноситься перед заключною обробкою, відмінно пропускає повітря, але при цьому не дозволяє пару проникнути всередину;
• мембранна плівка – одне з останніх рішень в будівництві, повністю справляється зі своїм завданням. Повітря проходить в потрібному обсязі, пар не пропускається, завдяки чому утеплювач повністю захищений.
  

Пароізоляція стін каркасного будинку ↑

Утеплювач за своїм обсягом займає близько трьох чвертей стін каркасного будинку, що, в свою чергу, ще більше посилює необхідність забезпечення якісної пароізоляції житла такого типу. Слабка пароізоляція може не тільки звести нанівець весь ефект від утеплення, а й, в остаточному підсумку, викликати руйнування конструкції.

Стіновий пиріг каркасного будинку повинен включати в себе:

• зовнішню обшивку будинку;
• гідро- і вітроізоляцію;
• шар утеплювача шириною близько 150 міліметрів, який розташовують між каркасними стійками;
• каркас;
• пароізоляційну мембрану;
• внутрішню обробку.

Використовуючи будівельний степлер, пароізоляційні шари слід надійно закріпити до стояків каркаса і обв’язки. Потім за допомогою скотча необхідно ретельно загерметизувати стики.

При закріпленні пароізоляційної плівки рекомендується дотримуватися певних правил, які дозволять посилити її ефект:

• для забезпечення якісної вентиляції стін і найбільш оптимального мікроклімату мембрану встановлюють виключно з внутрішньої сторони теплоізолюючого шару;
• пароізоляцію забороняється кріпити по обидва боки, так як зовнішній шар виступає в якості захисту від вологи, але не від пара. У свою чергу, пароізоляційна і внутрішня сторона влагозащитной плівки повинні пропускати повітря, тим самим забезпечуючи вентиляцію, висихання і провітрювання шару, що утеплює.
  

Пароізоляція стін дерев’яного будинку ↑

Деревина – будівельний матеріал, який страждає від негативного впливу вологи найбільше. Єдиними винятками є ті випадки, коли будинки зводяться з клеєного або оциліндрованих бруса. Такий брус вже проходить всю необхідну підготовку на самому виробництві (висушується і підганяється під чітку, геометричну форму), що надає йому високу герметичність і утворює природну перешкоду на шляху вологи.

Зазвичай деревина, яка використовується в будівництві будинків, сохне дуже довго. Термін повного висихання матеріалу може досягати п’яти років, під час яких (особливо, в перший рік) з деревом відбуваються найбільш помітні деформації. До них відносять:

• поступова усадка стін;
• поява в стінах тріщин;
• зміна розміру колод;
• поступова зміна форми колод.

Цей природний процес завжди супроводжується утворенням різних дефектів. Вирішити дану проблему можна за рахунок монтажу системи теплоізоляції, яка ділиться на зовнішню і внутрішню.

Пароізоляція стін. Інструкція ↑

Пароізоляція стін дерев’яного будинку зовні ↑

При зовнішньої теплоізоляції дерев’яного будинку конструкція стінового пирога виглядає наступним чином:

• для початку на колоду укладають пароізоляційний шар, що обов’язково потрібно мати у своєму розпорядженні внахлест, з краями, що заходять один на одного приблизно на 2 сантиметри. Стики необхідно ретельно загерметизувати самоклеїться, а фольга повинна бути загерметизована металевим скотчем;
• потім відбувається укладання каркаса, який традиційно виготовляють з бруса. На цей шар кріплять утеплювач, який ретельно захищають гідроізоляційним матеріалом;
• в завершенні необхідно провести заключну обробку.

Пароізоляцію можна кріпити декількома способами, які залежать від типу використовуваного колоди:

• якщо використовується кругла колода, то шар пароізоляції кріплять на самому дереві за допомогою простого будівельного степлера. Вентиляційні зазори в таких випадках не потрібні;
• в свою чергу, вентиляційні зазори потрібні в тих ситуаціях, якщо використовуються прямокутні та квадратні колоди. Для цього на дерево слід набити рейки, ширина яких становить близько 2,5 сантиметрів, а крок між ними – близько 1 метра. Після цього відбувається укладання і закріплення пароізоляційного шару.

Пароізоляція стін зсередини в дерев’яному будинку ↑

При проведенні внутрішнього утеплення стін будинку, роботи будуть здійснюватися в наступному порядку:

• для забезпечення якісної вентиляції потрібно лати, ширина якої становить до 5 сантиметрів;
• на обрешітку кріпиться шар гідроізоляційної плівки. Утворився між плівкою і стіною зазор буде забезпечувати якісну вентиляцію;
• на гідроізоляційну плівку кріплять металеві профілі, на який потім укладається шар утеплювача;
• потім настає черга пароізоляційної плівки, яку необхідно зміцнювати внахлест. Після цього потрібно ретельно загерметизувати стики;
• в завершенні проводиться заключна обробка.

Дерев’яний будинок обов’язково потребує пароізоляції, адже цей матеріал добре пропускає вологу. Для збільшення терміну служби стін і, відповідно, всієї будівлі в цілому, в стінну конструкцію просто необхідно включати шар пароізоляції.

Особливості пароізоляції стін дерев’яного будинку ↑

• дерев’яні будинки піддаються негативному впливу пара і конденсату набагато більше, ніж удома з інших будівельних матеріалів (наприклад, з цегли);
• як уже говорилося вище, стіни будинку, при будівництві якого використовувалися колоди, починають всихати протягом перших п’яти років експлуатації. Через те, що бруси змінюють свій розмір, пази починають руйнуватися. В результаті того, що дістатися до пазів проблематично, можливість провести внутрішню обробку будинку пропадає. В цьому випадку потрібно або заздалегідь проводити пароізоляцію елементів конструкції будівлі, або ж чекати його остаточної усушки;
• пароізоляційний матеріал повинен володіти таким же контуром, що і перекриття цоколя і горища;

Незалежно від того, навіщо і яка будівля зводиться, пароізоляція стін повинна стати обов’язковим етапом будівельним робіт. Якщо упустити цей момент, то в результаті можуть початися такі проблеми, як утворення цвілі і грибка, поступово призводять до руйнування будинку.

• Пароізоляція стін і стелі лазні своїми руками
• Внутрішнє оздоблення стін на дачі своїми руками
• Як класти ламінат на стіну своїми руками