Як зробити укоси з гіпсокартону на вікна

Ремонтні роботи віконного прорізу не закінчуються встановленням нового склопакета. На наступному етапі постає питання вибору матеріалу для формування укосів. Серед можливих варіантів доведеться вибирати між оштукатурюванням, обробкою пластиком або гіпсокартоном. Останній спосіб доступний в плані фінансових витрат і відрізняється нескладним процесом монтажу. Ознайомившись з характерними властивостями матеріалу і особливостями формування укосів з гіпсокартону, ви зможете виконати процедуру своїми руками без особливих труднощів.

Властивості гіпсокартону ↑

Рішення оформити укоси листами гіпсокартону має ряд переваг. В першу чергу це можливість зробити всі роботи самостійно, без залучення фахівців. В результаті ви отримаєте віконний проріз з укосами, викриває естетичним виглядом і відповідає всім вимогам, що пред’являються при проведенні ремонтних робіт. Це обумовлено властивостями гіпсокартону, до яких відноситься:

  • Високий рівень звуко- і теплоізоляції. При бажанні посилити захисні властивості, укоси формуються подвійними листами гіпсокартону з додатковою установкою ізоляційного матеріалу.
  • Укоси з гіпсокартону характеризуються легким вагою. Для монтажу конструкції знадобиться зробити виключно каркасний профіль без посилення.
  • Створити ідеально рівну поверхню укосів листами гіпсокартону набагато легше, ніж при оштукатурюванні віконного отвору. Це сприяє прискоренню процесу обробки.
  • Завдяки повітропроникності укоси з гіпсокартону не деформуються при зміні температурного режиму або рівня вологості в приміщенні.
  • Навіть при наявності добавок матеріал відрізняється екологічною безпекою, укоси з гіпсокартону не виділяють шкідливих речовин.
  • При роботі з гіпсокартоном відсутня проблема великої кількості сміття.

Численні переваги матеріалу супроводжуються незначними недоліками, які слід врахувати при монтажних роботах з укосами:

  • Крихке виріб вимагає дбайливого звернення при монтажі, тому слід уникати механічних пошкоджень.
  • Навіть вологостійкий гіпсокартон потребує захисту від попадання води, її вплив у великій кількості або протягом тривалого часу спровокує руйнування укосів.

Залежно від приміщення, де буде проводитися монтаж укосів, підбирають гіпсокартон з додаванням певних присадок:

  • Для звичайного середовища підійде стандартний матеріал, що витримує рівень вологості повітря до 70%.
  • Перевищення встановленої межі зажадає застосування вологостійкого гіпсокартону з домішкою антигрибкових і гідрофобних добавок.
  • Якщо існує небезпека загоряння, зробити укоси краще з вогнестійких листів гіпсокартону з вмістом частинок мінеральної вати або скловолокна. Застосовується такий різновид оздоблювального матеріалу рідко, але його додатковою перевагою є підвищена механічна міцність.

Дихаючі властивості гіпсокартону забезпечують поглинання зайвої вологи або її виділення при нестачі в навколишній атмосфері без механічних змін всієї конструкції укосів.

Підготовчий етап ↑

Попередня підготовка до процесу монтажу укосів потребують наявності наступних витратних матеріалів та інструментів:

  • шуруповерта;
  • рулетки і монтажного ножа;
  • будівельного рівня для контролю рівною фіксації укосів;
  • правило;
  • терки для гіпсокартону;
  • кріпильних елементів;
  • рідких цвяхів;
  • будівельного віночка і ємності з водою;
  • дрантя і додаткового гідроізоляційного матеріалу;
  • покриття у вигляді грунтовки і фарби для фінішних оздоблювальних робіт.

Кріпити укоси з гіпсокартону можна клейовим способом або здійснити монтаж на профілі. Поверхня, що підлягає закриттю схилами, потребує наступної обробки:

  • Надлишки монтажної піни, що виникли в процесі герметизації нових віконних рам, видаляються за допомогою ножа. Обрізку рекомендується проводити за умови повного висихання запінених ділянок, зазвичай це дію виконують через добу після установки склопакета.
    ?зауваження! Отвір потребує обробки грунтовки з метою запобігання пліснявих або грибкових утворень.
  • Ізолювати піну від контакту з повітрям і запобігти її передчасне руйнування, дозволить попередня обробка майбутніх укосів цементним розчином, підготовленим в пропорціях з водою 1: 4.
  • Утеплення і гідроізоляція дозволить продовжити період експлуатації укосів, так як основа матеріалу гіпс підданий поступового руйнування при утворенні конденсату. Відсутність рекомендованих захисних заходів спровокує руйнування укосів протягом декількох років.
  • Для дотримання точного рівня по периметру віконного отвору, де передбачена установка укосів, кріпиться спеціальний куточок, спрямований в бік вікна меншою стороною.

Монтаж укосів ↑

Монтажний процес починається з проведення замірів і розкрою гіпсокартону. Скориставшись цими порадами фахівців, відрізати деталь рівно не складе труднощів:

  • До наміченого контуру деталі щільно притискається правило і проводиться з натиском такої сили, щоб верхня частина гіпсокартону прорізала до гіпсового шару.
  • Перевернувши лист на протилежну сторону, проводять аналогічну процедуру.
  • На закінчення правило притискається до лінії надрізу, а другий край листа піднімається вгору, в результаті чого матеріал розламався по наміченої кордоні ідеально рівно.
Порада! Формування укосів з гіпсокартону виробляється з використанням спеціального клею, який володіє густою консистенцією. Це забезпечить надійну фіксацію матеріалу.

Монтаж починається з верхньої частини вікна з подальшою обробкою бічних поверхонь і складається з наступних етапів:

  • Кріплення матеріалу на укісними куточку здійснюється із застосуванням саморізів по металу. Для тимчасового утримання смуги під час фіксації зручно скористатися підпорами.
  • У простір між деталлю укосу і віконним прорізом поміщається наповнювач, що виконує ізоляційні функції. Для цих цілей відмінно підходить мінеральна вата, здатна утеплити конструкцію і запобігти утворенню конденсату.
  • Передній край віконного отвору обробляється клеєм на глибину до 0,1 м (в залежності від товщини стіни). Наносити склад рекомендується з невеликими проміжками, щоб залишалося місце для рівномірного розподілу клею.
  • Край деталі з гіпсокартону притискається до укосу. На цьому етапі буде потрібно скористатися будівельним рівнем для перевірки горизонтальної лінії.
  • Надлишки клейової суміші з краю гіпсокартонного укосу видаляються шпателем, після чого необхідна перерва для висихання складу.

Аналогічні процедури необхідно зробити при монтажі бічних панелей і нижньої деталі.

зауваження! Знімати розпірки і продовжувати обробку можна через годину після завершення роботи.

Процес обробки ↑

Фінішна обробка необхідна, щоб надати конструкції з гіпсокартону завершеного вигляду. Для цих цілей знадобиться шпаклівка і фарба. Запобігти передчасному псуванню зовнішніх кутів, сформованих з гіпсокартону, здатна установка профільованого металевого куточка. Для цього на откосние кути приклеюється перфоровані захисні елементи. Як і в роботі з деталями укосів з гіпсокартону, щоб уникнути пустот і нерівностей, клей рівномірно розподіляється по всій поверхні. Далі роблять такі кроки:

  • Металевий захисний елемент втискається до упору в фіксуючу суміш. В її ролі може виступати шпаклівка або клей. Надлишки складу, що проступили через отвори, ретельно видаляються шпателем.
  • Обов’язково стежте за дотриманням горизонтальних і вертикальних ліній, регулярно використовуючи будівельний рівень. Після установки профільованих куточків їх зашпаклевивают. Захисне покриття укосів з гіпсокартону формується в два шари, при регулярному розрівнюванні западин і горбів.
  • Незначні дефекти можна видалити дрібнозернистим наждачним сіткою або шліфувальною машинкою.
  • Після застигання шпаклівки замаскувати подряпини допоможе обробка поверхні ґрунтовкою в два шари з проміжною зачисткою дрібної абразивної сіткою.
  • На закінчення укоси з гіпсокартону покривають водоемульсійною фарбою.

Порада! Для фінішної обробки доречно застосувати гумову фарбу, яка забезпечить можливість миття укосів і додатковий захист гіпсокартону від механічних пошкоджень.

Нюанси монтажного процесу ↑

Дотримання всіх рекомендацій запобіжить прояв дефектів не тільки по завершенню оздоблювальних робіт, але і в процесі подальшої експлуатації. Однак найчастіше на початковому етапі, коли робляться заміри і здійснюється різання гіпсокартону, допускаються помилки, що псують естетичний зовнішній вигляд конструкції. Найбільш поширена проблема – формування між зістикованими панелями помітного зазору. Для виправлення помилки вдаються до застосування рідкого пластику, але кінцевий результат від цього не виграє, так як гіпсокартон і пластик мають істотні відмінності за фактурою.

У ситуації, що склалася професіонали радять оформляти бічну і нижню деталь конструкції з гіпсокартону пластиковим профілем. Його використання сприяє приховуванню проблеми нещільного прилягання або утворилися нерівностей.

При формуванні похилих укосів наповнювати вільний проміжок виключно клейовим складом небажано. Якщо простір біля віконної рами перевищує 3 см, його рекомендується попередньо заповнити смугою гіпсокартону, до якої в подальшому приклеїти сам укіс.